- повноліття
- —————————————————————————————повнолі́ттяіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
повноліття
Смотреть что такое "повноліття" в других словарях:
повноліття — я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. || Повна фізична й духовна зрілість … Український тлумачний словник
повнолітній — я, є. Який досягнув повноліття … Український тлумачний словник
недоліття — я, с. Вік людини, яка не досягла ще повноліття … Український тлумачний словник
неповноліття — я, с. Вік людини, що не досягла повноліття … Український тлумачний словник
неповнолітній — я, є. Який не досяг повноліття. || у знач. ім. неповнолі/тні, ніх, мн. (одн. неповнолі/тній, нього, ч.; неповнолі/тня, ньої, ж.). Ті, хто не досяг повноліття … Український тлумачний словник
аталицтво — а, с. Звичай віддавати дітей знатних батьків на виховання васалам до досягнення ними повноліття у народів кавказу, арабів, кельтів та ін … Український тлумачний словник
дитинство — а, с. 1) Дитячий вік, дитячі роки. || Стан дитини до повноліття. 2) Збірн. до дитина. •• Впада/ти в дити/нство діяти, міркувати, поводитися несерйозно, по дитячому. 3) кого, чого, перен. Первісний стан … Український тлумачний словник
зріст — зро/сту, ч. 1) Те саме, що зростання. 2) Довжина тіла людини. 3) рідко. Висота дерев, рослин, тварин. 4) рідко. Те саме, що вік 1). || Те саме, що повноліття … Український тлумачний словник
недоліток — тка, ч. 1) Юнак чи дівчина, що не досягли повноліття; підліток. 2) перен., зневажл. Уживається як лайлива, презирлива назва недостойної, розбещеної, малорозвиненої і т. ін. людини … Український тлумачний словник
недоросток — тка, ч., розм. 1) Людина, що не досягла повноліття. 2) Невелика на зріст людина. 3) перен. Нерозумна, малоосвічена, нерозвинена людина … Український тлумачний словник
